- набундючувати
- -ую, -уєш, недок., набундю́чити, -чу, -чиш, док., перех., розм.Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось. Набундючити крила.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набундючувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
набундючити — див. набундючувати … Український тлумачний словник